(співається на мотив "Soli" А.Челетано) Приїхав на Канари, та лиш позіхаю сумно. Туристи із Тагілу б'ють по нервах наче струмом. Я не “братішка твой”, без мене “пєсни пой”. Бо маю мову ту - солов'їну, золоту. Куштую я кальмари, чи лиш колупаю рани. Їм плитку чоколяти, чи від пива кварти п'яний — усюди є москаль з “єдіною страной”, у нього “пєрвомай”... Де взять сил на все це? Солі — я з'їв вже цілу купу. Волі — нема, щоб послать до дупи їх усіх. Голі — тагільська біжить сім'я... Долі — за мову лиш вдячний я — солов'їну, золоту. Дрижить все узбережжя — монстри вдерлись в караоке. Горілки стільки зжерли, що, здається, луснуть щоки. Тагіл уходить в раж, у нього знов “кримнаш”. Це вже, байстрюче, край. Ну, козел, постривай! Солі — засипав цапам у плавки. Волі — не дав, щоб спромігся втекти хоч один. Голі — ховались вони під лавки. Долі — я вдячний, що зараз тут влаштував цей капут! |