Опубліковано: 2018.11.02
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Вoлoдимир Роберта

***

Молодая стройная берёзка
К речке от опушки отошла.
На берёзке модная полоска.
И головка рыжая мила.

Возле речки заблудился ветер.
Замерла берёзка, чуть дыша.
Оглянулся он, её заметил:
«Здравствуй! До чего ж ты хороша».

И обвили руки её плечи,
Губы грудь исцеловали ей.
А у ног заволновалась речка,
Лес шумит и шепчет дождь: «Не смей».

Разлетелась чудная причёска
Языками буйного огня.
Ветер ей: «Не бойся. Ты, берёзка,
Лучше всех на свете для меня».

А она: «Дрожу я не от страха.
Я ждала – любовь пришла ко мне».
Спала наземь жёлтая рубаха
И поплыли серьги по волне.

Улетел он. Голенькие плечи
Словно просят: «Ну, погрей. Погрей».
Рядом строго хмурит брови речка.
Лес молчит. И плачет дождь по ней.

1965
© Вoлoдимир Роберта
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/48733/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG