Опубліковано: 2018.10.29
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Теплов

Степь

По просторам земли
разметалася степь...
в высь ушли журавли
клином выстроив цепь.
Замыкает зима
всеобъемлющий круг,
и влетает сама
в мир метелей и вьюг.
Где-то там впереди
колокольчик звенит,
у коня на груди
отраженьем блестит.
А в санях между дров
мужичонка притих,
уж промерз "будь здоров",
но упрям за двоих.
Хорошо ему жить
на Руси средь равнин,
да дровишки рубить
меж берез и осин.
Он, наверное, спит,
обо всем позабыв...
по степи вдаль летит
сердцу милый мотив...

Ах, просторы мои...

31.01.2016 г.

2018
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/48687/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG