Опубліковано: 2018.10.19
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Марія Гончаренко

з циклу "В моїй невидимій країні"

***
ви залишили мене жати
на полі нашого смутку…
до самої ночі працюю
як зірки висипають –
відпочиваю
а рано-зранку знову
працюю на полі нашому
і ніколи його не вижати
і ніколи його не перейти
і ніколи йому не відцвісти…
обробляю старанно це поле
радію від того
чому ж не меншає суму…

2018
Київ
© Марія Гончаренко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/48638/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG