Опубліковано: 2018.10.18
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Вікторія Вороніна

***

птицы чувствуют ритм звучащей в моих наушниках музыки.
стих - это джаз,
отражение на черной поверхности,
это блик проехавшей машины на потолке вечерней комнаты
и силуэт незнакомый в родном зрачке.
бабочка в сачке проглотила пыльцу
и хочет запить ее ромом,
но в мире нет совершенства.
(Иногда это особенно очевидно).
какой пробы была монета, которую проглотил Буратино?
разговоры под фонограмму немеющего с немым
и музыка немого кино - похоронный марш искусства до его зарождения.
в немое кино немых не возьмут. они слишком активны от бессловесности.
наркотический голос подсаживает на иглу.
винил очень любит шрамирование с самого детства. со своего зарождения
на фабрике грамплатинок.
ты думаешь, я тоже родилась там?

2018
© Вікторія Вороніна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/48630/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG