Опубліковано: 2018.10.18
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Вiкторiя Тищенко

***

Ах, маки-маги в пепельной траве,
растущие на сером бездорожье.
Любимцы лета огненных кровей,
зачем взошли вы на отшибе божьем?

Пьёт соки ваши хладнокровно зной
и ветер треплет пыльными руками.
А вы всё ярче алой пеленой,
вам нипочем и пыль, и сушь, и камни.

Наденет солнце облака тюрбан.
Под пришлый дождик мелкого пошиба
узнаю вас по пламенным губам
чужих случайно встреченных улыбок.

И, словно стриж стежками в синеве,
мелькнет мечта о чем-то очень сложном.
Ах, маки-маги в выцветшей траве,
сокровища на сером бездорожье.

2018
© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/48628/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG