Опубліковано: 2018.10.03
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Теплов

Роману Карцеву...

Роману Карцеву…

Он одессит был… паренёк с Одессы.
Пришёл, увидел, сразу обаял.
Под небом занял солнечное место,
и волны смеха в душах поднимал.
Не вышел, вроде, ни анфас, ни в профиль,
да и с росточком «трохи» подкачал,
но джентльмен был и великий «профи»,
до исступленья доводивший зал.
Шагал по жизни, как никто, серьёзно,
а мы смеялись искренне, до слёз,
и не забыть ужимки, фразы, позы…
и много-много красных, белых роз.
Эх, Рома, Рома… в радости и в горе
ты доброты на сцену нёс венец,
и Ваш кораблик в вечно синем море
на рейде в бухте любящих сердец…

03.10.2018 г.

2018
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/48547/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG