укр       рус
Авторiв: 413, творiв: 42356, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2018.09.18
Роздрукувати твір

Юрій Монарха

Пародийный минимализм. Перевертыши - А. Ахматова

Перевертыши - не совсем пародии. Здесь критика сведена к минимуму, но настроение и смысл изменены кардинально, используя образы оригинала. Ниже приведены два перевертыша (транквильный и эротический) для известного стихотворения Ахматовой.

                       «Я возвращаюсь. Лижет мне ладонь
                       Пушистый кот, мурлыкает умильней,
                       И яркий загорается огонь
                       На башенке озерной лесопильни.»

                             Анна Ахматова, 1912


ТРАНКВИЛЬНЫЙ:

Я научилась просто крепко спать,
Смотреть на небо и ложиться снова,
И, кажется, без устали зевать
В моих стихах любое может слово.

И пусть шуршат в овраге лопухи
И манит гроздь рябины желто-красной,
Меня не будят скорые стихи
О жизни тленной, тленной и прекрасной.

Я просыпаюсь. Лижет мне ладонь
Пушистый кот, мурлыкает умело,
И снова гаснет творческий огонь,
А моя тень привычно засопела.

Лишь изредка позевывает тишь
Ртом аиста, слетевшего на крышу.
И если, вдруг, ты тоже захрапишь,
Мне кажется, я даже не услышу.


ЭРОТИЧЕСКИЙ:

Я научилась каждый миг любить,
Курнуть в окошко и - в объятья снова.
И, кажется, от нежности парить
В моих стихах любое может слово.

Когда нас разлучают петухи
И жалко никнет перец желто-красный,
Слагаю я веселые стихи
О жизни грешной, грешной и прекрасной.

Я возвращаюсь. Лижет мне ладонь
Твой рот, мурлыкает умильней,
И снова разгорается огонь                      
Безбашенной озерной лесопильни.

Как кстати шум прорезывает тишь,
Пугая аиста, слетевшего на крышу.
И если, вдруг, в конце ты закричишь,
Мне кажется, я даже не услышу.

2017
© Юрій  Монарха
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні