укр       рус
Авторiв: 410, творiв: 40297, mp3: 330  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2018.09.15
Роздрукувати твір

Олексій Кацай

Міраж

Телескоп з орбіти пильно вдивляється
                                                       в екзопланети пейзаж
так, що на пікселі розсипається
                                            зоряний камуфляж.
Тануть пікселі в кольорі абрикосному
                                                     непроханими слізьми,
в осадові породи космосу
                                    падають вже людьми.
Осадових порід камінчики
                                    котяться із горбків.
І ледь торкаються пальців кінчики
                                                 теплих материків.
І сльози в хмари вже випаровує
                                             міжзоряний Інтернет,
а там, де світання їх оцифровує,
                                             з якихось чужих планет
100 зорельотів летючими блюдцями
                                                   падають на ребро,
та й бризки всаджують мікротризубцями
                                                          в беріг ріки Дніпро...
Там віти вигнуло інтегралами,
                                          там линуть птахи ключем…
Небо просочене геть сигналами,
                                              хоч ми на краю ойкумен
багатовимірності відображення
                                            cприймаємо за міраж,
не помічаючи завантаження
                                        в екзопланети пейзаж.

2018
© Олексій Кацай
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2018 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні