Опубліковано: 2018.09.12
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Теплов

Соловьиная трель

По ту сторону вечности,
где тоскливо и холодно,
где под каменным куполом
шар свой катит луна…
Не найти человечности,
там нет страха и голода,
грустно носиком хлюпая,
прозябала Весна…

Ей, бедняжке, бы солнышка,
и цветастое платьице,
чтоб продрогшие локоны
тёплый ветер ласкал…
Но застыло судёнышко,
да и Осень-проказница,
как-то втиснулась боком и
заняла пьедестал.

Но не всё ещё кончено,
ВСЁ ВЕРНЁТСЯ – верь, милая,
и на этой окраине
разольётся капель.
Льдами жизнь укорочена,
только высшею силою
будет щедро подарена
соловьиная трель…

11.09.2018 г.

2018
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/48432/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG