укр       рус
Авторiв: 413, творiв: 42212, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2018.09.03
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-276

Спится прикольно в междугородной маршрутке:
в горы уносит, а то и в слоновьи века…
Пляшут короткобамперные малютки.
Слепнут созвездия, кислые от молока.

Выйду я там, где меня не ждали ни разу;
кровью консервы с мечтой изойдёт чемодан –
жди позывных, Мартина! Скончался Расмус,
маленький резвый последний из пуритан.

Мошки. Цветные. Забавные. С полсобаки.
Что с ними делать? Грохнуть одну о столб?
Да это ж мечты мои в бабском авиазаке
стали такими от послеобеденных сдоб!

Бабочки – вроде раскрашены как дневные,
а конвульсивно мечутся, сея страх…
Жизнь, отбывание срока – не вмер Даныло,
дык развязался пуп у бойца с утра.

Где маяки и кривая куда вывозит –
вот ещё… За дорогой следить не мне.
Мне только спать – дай Бог, не в крамольной позе,
покуда рыдван трясётся, напорожне.

Четыре горы кудыкиных промуфлонил.
Полюс восточный, что ли, теперь – мой курс?
Слоники закивали на небосклоне:
рады отдать белизну мне, да век мой куц.

Креслице мягонькое – всей кубатурой тонешь
в море, которое Госкомнадзор запретил.
Какое дело до ряженых автостоперш
по тот поребрик Фаустовых картин?

Если решат, что маршрутка – мой свежий гробик, –
я все отмычки спрячу. Я не вандал.
И попрошу среди звёздно-слоновьих пробок
выкинуть всех, кто меня в ней сопровождал.

2018
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні