Опубліковано: 2018.08.25
Поетичний розділ: Філософська лірика

Мария Сакали

Ещё не осень

И не осень - всего лишь преддверие...
Что ж ты душу накрыла, печаль!?
Ведь красавица только примерила
к рыжине тициановской шаль,
дверь едва приоткрыла в переднюю...
А кому-то вздыхается: жаль
и беспечность закатную летнюю,
и июльских дождей фестиваль.

Наши встречи в тандемах с потерями,
помутнён вековечный кристалл -
за влекущую новью рассветною
прожитОго трепещет вуаль,
у находок - утрат пьедестал.

Не впадать бы в тоску запредельную
да не путать бы с книгой главу,
за которой другие последуют -
прочтена же ещё не последняя,
и страницы романа зовут,
несмотря на опасный маршрут,
средь родимых осин неуют,
изобилие граблей и терниев,
неизвестностью манят прочтения.

24-25 августа 2018 г

2018
Киев
© Мария Сакали
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/48314/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG