Опубліковано: 2018.08.11
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Мария Сакали

Уходит лето

Всё холоднее ночи августа
и всё короче его дни -
уходит лето; в зимней вялости
внезапно вспомнится шальным
дождём, от радуги цветным.
Так молодость подарит старости
прогалину голубизны
в туманной мороси безжалостной
игрой причудливою, шалостью
прорыва в тягостные сны
загадочного ветра памяти...

Мчит время вечности стернёй
сквозь наши выжженные пажити...
Уходит лето - за спиной
в рюкзак почти уложен зной
(недолго им осталось маяться),
но с ним и вечеров покой,
где зори светлой грусти стражами.

Уходит лето... Только кажется,
что часть его уйдёт со мной,
а часть - в сердцах других останется.

11 августа 2018 г

2018
Киев
© Мария Сакали
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/48245/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG