Опубліковано: 2018.08.11
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Теплов

По шпалам

И снова иду по шпалам,
под сердца ритмичный стук,
зациклен в мозгу усталом
слегка монотонный звук.
Последняя электричка
сбежала, вильнув хвостом,
летит жизнь, горит, как спичка,
но это потом… потом…
А рядом гремят составы,
вагоны грохочут в такт,
и каждый в своей октаве
«слепить» норовит свой акт.
И, если взлетев с разбега,
уйдет из-под ног земля,
дай Бог, чтоб внизу, по снегу,
прошла колея… твоя.
Пусть шаг тут совсем короткий,
и скован маневр колеей,
пускай не смущают сроки,
ведь это же - путь домой…

Иду по судьбе… по шпалам…

24.07.2015 г.

2018
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/48244/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG