Опубліковано: 2018.07.19
Поетичний розділ: Філософська лірика

Мария Сакали

Мы смертны нежданно

Мы смертны внезапно, случайно, на взлёте -
ещё не познав, но уже потеряв -
на самой высокой, волнующей ноте
диск вдруг засбоил, навсегда отзвучав,
хоть движется силой инерции вроде,
в глазах удивление только, не страх.

Мы смертны нежданно, на пике желаний,
до цели, бывает, на шаг не дойдя,
вершина так рядом, почти под ногами...
и если б не этот сорвавшийся камень -
последствие злого, слепого дождя -
с раскатом громового смеха над нами
в процессе паденья иль чуть погодя!..

Мы смертны, мы бренны в любую погоду,
не только от ливней и, может, в том суть
того, что от века с людьми происходит -
всю жизнь мы пытаемся смерть обмануть
средь ею незримо расставленных вех...

Мы - смертны и это равняет нас всех.

2017
Киев
© Мария Сакали
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/48087/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG