Опубліковано: 2018.07.19
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Теплов

Крот

Жил в траншее под землей крот,
в темноте он пробивал ход,
и молчал, набрав воды в рот,
очень милый, но слепой, в род.
Он трудился изо всех сил,
мало ел, совсем чуть-чуть пил,
все грузил, не растеряв пыл,
так и жил, все время рыл, рыл...
И куда ведет его путь,
он не думал, не искал суть,
не смущался, что в мозгах муть,
наслаждался духотой - жуть.
Но однажды просчитался чуток,
оказался наверху его бок,
свежий мордочку обдул ветерок,
для него, конечно, это был шок.
А потом он как-бы прозрел,
небо, солнце, птичек узрел,
все вокруг себя оглядел,
стать счастливым, там, захотел.
Полюбил его душевный народ,
и приносит всем добро крот,
сердце радует который уж год,
и теперь так и живет... вот...

16.07.2015 г.

2018
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/48085/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG