Горить недописаний вірш,
Зажурливих рим поєднання.
Його не існує вже більш,
Ось літера згасла остання.

Вогонь пожирає папір,
Заповнений низками суму.
Хоча і спалив я свій твір,
Ніяк не спалю свою думу.

Вона, ніби Фенікс, жива,
Сумна, наче сива зозуля...
На аркуші знову слова,
Недавно згорілі, пишу я.