Знов гуля хурделиця, просвіту нема.
Білим снігом стелиться по землі зима.
Ще й морозом щериться... А йому куди?
Нам би неба синього й чистої води,
Нам би сонця втішного й ніжного тепла.
Ой, куди ж бо, веснонько, нині ти пішла?
За якими далями нам тебе шукать?
Вже втомились, веснонько, ми тебе чекать.
Прилітай, ріднесенька, як пташиний спів...
Буде весна! Поки ж що вам весняних снів.