Опубліковано: 2018.03.10
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Теплов

Звезда...

Звезда... горит и ярко светит,
надеждой освещает Путь.
Где берег наш? Кто нам ответит,
как же дойти и не свернуть?
Мы ждем зачем-то звездопада,
чтобы желанье загадать,
а счастье здесь, все время рядом,
его не нужно звать и ждать.
В разливах жизненных мелодий
выводит соло саксофон,
уж так устроено в природе,
где ключик к счастью знает он.
Его услышать не проблема,
он сам войдет и в плоть, и в кровь,
была бы только близкой "тема"
с простым названием Любовь...

23.12. 2014 г.

2018
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/47366/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG