***
Я п'ю се літо. Як повітря п'ють –
Глибокий вдих під паморозі перші,
І серпень ніжність визрілу довершить
Уже в мені, завершуючи путь.

І сповіді, і чистота причасть,
І теплий солод ранньої донешти –
Донести б це до відталі, донести б
До того, хто прийме і передасть.

І поки ще ця розкіш навкруги –
Теплінь і синь ранкового безмежжя –
Усім усе й нікому не належить,
Як річці – води й суші – береги.

Вбери, вдихни, в єство сховай своє,
Візьми на згадку павутинку сизу
В росі, в туманах, на межі пралісу
І часу, котрий ще у тебе є.