Хоча на ріках не скресає крига,
І ще дрібний сніжок іде, іде,  
Та зранку уже панночка-відлига
Із вітерцем танцює па-де-де.
Так зазвичай бува з її приходом –
Зима тіка кудись на манівці.
Мабуть, боїться теплої погоди,
Що панночка завжди несе в руці.
Після морозних днів і після сонця
Чекаєм знову талої води.
Он вже пітніти почали віконця
І стали непрозорі, мов з слюди.
Однак ворони радісно вітають
Прихід низьких і темно-сірих хмар.
Зібравшись на старій тополі в зграю,
Кидають в простір споконвічне «Кар-р-р!»