Опубліковано: 2018.01.27
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Соболєв

Прощание с елкой.

Уходит елка из квартиры,
Отрада зимняя моя.
Так покидают дезертиры,
Окопы, где сидят друзья.
Так вдруг уходит близкий кто-то,
Иль в непогоду меркнет свет.
Так прекращается работа,
Которой отдал столько лет.
Любой союз, увы, не вечен,
Трудна любая из разлук.
И холод сковывает плечи,
Когда нет рядом теплых рук.
Но я сниму игрушки с елки,
Грустить недолго мне о ней.
А в памяти иголкой колкой
Жить будет радость зимних дней.

27.01.18

2018
© Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/47119/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG