Опубліковано: 2007.04.04
Поетичний розділ: Філософська лірика

Любов Останина

Ва-банк

С карманной мечтою о рае в капкане
привычной уже нищеты,
взбивая до пены, до бури в стакане
привычное пойло тщеты,

взаимной вражды колесо недоверья
взверти, бытия казино!..
И снова – «банкрот»!.. Счет по мере потери
опять округлен до зеро…

Отпетым романсом отсчитана вкратце
«ничья» как реальный итог
противоборства полярных абстракций:
ты сам себе дьявол и Бог.

Всей биомассой слезливого нечто –
в экономический криз:
вне дела нет тела, то бишь человечка
под кодовым именем «Икс».

Но тело, пороки скрывая до срока,
вопит: «Искупи иль распни!»
И ты обречен высшей мерою рока
проматывать жизнедни.

Душонку – на бочку за роскошь воочью
(без права возврата вспять)
на пестренький шарик в тисках млечной ночи
поставить – и в дым проиграть.

2007
© Любов Василенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/4709/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG