цей дощ волів би нівелювати будь-яку іншість трикутники дворів стиглі новобудови
мерехтіння ром-коли у склі Рамзес у піщаному палаці міцні пакети для закупівель
сюди треба повертатися щоб згадати куди життя могло не звернути
місцевий транспорт несолодкий сироп від кашлю
біля місця водія чорно-біла наліпка Адам і Єва
вона простягає йому яблуко надто щаслива щоб бути справжньою
він дивиться наче крізь неї намагається розгледіти щось поза кадром
ти не знаєш де саме тобі виходити всі ці вулиці схожі одна на одну
розпечені шпаківні мафів з родинною шаурмою
селфі в метро незрозумілі пестощі колисанки
не повертайся туди де все було марно де все було мов першого разу
вічне дитинство шкіри волосся глини
кілька примарних спогадів дерев'яний гриб для зберігання решти
вона дзвенить у деревині мідними копійками