Опубліковано: 2018.01.20
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Світлана Балагула

чужой январь

По-тихому пью на кухне портвейн одна,
отравлена лживым прошлым моя зима...
Неласково обнимался чужой январь:
«Прости меня, не умею любить» - сказал.

А истины бьются жестко об жизни дно,
листая страницы вечной весны в кино...
Но утро растащит опции по углам
и грешников исповедуют жернова.
СБ, 18.01.2018

2018
© Світлана Балагула
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/47006/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG