укр       рус
Авторiв: 413, творiв: 41981, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2018.01.14
Роздрукувати твір

Іцхак Скородинський

Гадание о виртуальном счастье на восковой свече


(гадание о виртуальном счастье на восковой свече из  иерусалимского храма)

Замри!
Ладонь над пламенем  свечи…
Молчи душа моя…

Дыши!

Зажми, как бабочку в горсти, 
надежды все твои последние…
И, сможешь, сможешь ты спастись
от дырки в сердце…

Что, чудак? 
Кровь на искусаных губах…

Тщета, 
что ты…
 
Теперь…
 
Как всяк…
Альцгеймером кто
домирает… 

Щекочет крылышками боль…
Не убивай! Не убивай…
Всех и за всё, навек, прости,
тихонько пальцы распусти,
гляди…

Как детство на огонь…
И…
Оживает…

Ввысь!

Стремится крылья распростав…
Дунь и навеки улетит,
жизнь…
Ей до смерти сроку -
тень…

А там,
кто знает...

Ну, ладно, старче, отомри,
не в русскую ж играть рулетку,
всё это блажь, судьбы игрень
за гранью сущего.

А день?!

Ещё,
быть может,
проживём,
растянем тлень на год иль два,
чтобы увидеть, как листы…
Стихов
Нелепы и чисты…
На землю Родины твоей,
неизъяснимо…

Опадают…

Как их в глаза иных несёт…
Как строки в пламень тел…

Бросает…

Как согреваются сердца
и как без края и конца
всё это на семи ветрах…
В оконцах сайтов

Обмирает.


И в забытьё…
Ивзабыт…
Тьё.

Молчи душа моя…

Дыши!

А там,
кто знает...

 




2018
Харьков виртуальный
© Іцхак Скородинський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні