Опубліковано: 2018.01.14
Поетичний розділ: Філософська лірика

Андрій Теплов

Летят года

Летят года, щебечут словно птицы.
Вот так всегда – то вянет, что цветёт.
Но выше нос, есть повод веселиться,
немой вопрос в конце ответ найдёт,
и прошлый путь огнями озарится.
Жизнь не вернуть, да стоит ли о том.
Вновь по весне ворвутся в душу птицы,
и жить втройне захочется потом…

09.01.2018 г.

2018
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/46976/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG