Бруньки набубнявіли на каштанах,
Тепло облудне вирвало зі сну...
У час лихий, невиправдано рано,
Зібрались святкувать вони весну.
Ці пуп'янки, мов дитинчата, ніжні.
Всевишній, зупини їх, збережи!
Попереду часи морозні й сніжні,
Зима іще перейде рубежі...
Іще прийдуть хурделиці могутні,
На превеликий жаль, це їхній час,
І знищать все це справжнє, чесне, сутнє,
Чого, мабуть, немає вже у нас.
Не дай їм розпуститись так невчасно,
Дай розуміння сутності добра.
Хай їх розбудить сонце тепле, ясне,
Коли прийде весни свята пора...