Опубліковано: 2017.12.29
Поетичний розділ: Філософська лірика

Олександр Козинець

***

Ніхто тут не крайній, ніхто не зайвий.
Ніхто тут ніяк. Ні з ким.
Вітер холодний, вітер вокзальний.
Спальники, рюкзаки.
Кава – дешева, цукор – розчинний,
Кілька безхатьків-псів.
Потяг старенький. Світ – магазини.
Думав. Вирішував. Сів.
Їде крізь ніч. Подалі, у тишу,
Випереджаючи сон.
Міряв. Відрізав. Найдовше залишив.
Ножик. Лінійка. Вагон.
Думає голосно. Тисне у горло
Лезо? – Ні! Комір пальто.
Зміг відпустити. Відрізав повторно:
Кожен для когось — хтось.

2015
© Олександр Козинець
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/46909/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG