Опубліковано: 2017.12.21
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Анатолій Мельник

озаку Леониду Проводенко

Вороные пасутся кони
На небесном лугу января,
Ворон ворона не проворонит -
так о смертушке говорят.

Эх, орды вековой просторы,
обездушены вы, пусты.
Лиходеи, убийцы, воры
на беду навели мосты.

Заметает метель воронки,
горемычная слепит мгла,
Мироточат по мне иконки,
Пули в сердце вошла игла.

Но изрубят мои побратимы,
злую гадину на куски!
Украины моей, Украины
золотятся в веках колоски!

2.01.17

2017
© Анатолій Мельник
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/46867/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG