Опубліковано: 2017.12.10
В'ячеслав РассипаєвМХ-219Волосы опять свои завью; глянут палачи – а я в строю. Ты ж не запретишь Егору Криду хоть такую, хоть иную придурь. Выжму из берёзы свежий гель, щёки перемажу – и в апрель жизни окаянной перепрыгну, где лучи сквозь тучи бьются в рынду. Из хрустальных лат в кожух сморчка – это же не айс… Скажи, тоска? Да, ближайший родственник не понял одухотворённой шелупони. Но зато в своём родном котле у меня погоны на крыле: звёздочка едва видна у кромки утреннего неба-белокровки. Берег тихой речки чуть надгрыз позапрошлой жизни братец Лис, но – парю: куда ж девать гордыню внутренних своих авиалиний? Если кремы всех Лоллобриджид по салатным мискам разложить, я бы и одну из тех посудин вряд ли за свой век доскрёб до сути. Вон моих лосьонов целый бар: колобки омел, стволы чинар… И – пацан пред вами при параде, хоть сынки – уже лет семь как дяди. Просто я люблю дорожный свет. Он понёс меня от всех клевет в небо – чуть быстрее самоката. Я не против: пусть сойдётся дата. |
2017 © В'ячеслав Рассипаєв |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.