укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2017.11.19
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-215

Путешествуя по континентам, которых нет,
искривлённый курсор проштудировал весь экран
в самоедских поисках средства не цепенеть,
если с кем-то другим отчалил катамаран.

Земляника? Шиповник? Ну здрасьте… То для детей
от бабаек ночных, что наведывались из школ.
Характерный запах печёных тигриных костей
электронную муху не в ту галактику смёл.

Плоть молоденького предателя в молоке;
ничего другого – лечебник неумолим.
Предлагают колдуньи восковой манекен –
будто тут дураки, что подсели на пластилин.

Лицемерь хоть до старости – протестуют весы
справедливости – той, что признана и в тюрьме.
Тут курсоры себе постачивали носы,
от пируэтов мышки моей охромев.

И, на дерзкой мыслишке пойман, что сам люблю
виртуальные изборождённые материки,
припадаю щеками к расцвеченному белью:
вот сады, вот мечты сальвадоровские куски.

Где-то здесь… или здесь он, укрытый листвой гараж!
Я один, что ль, родился без лидерского зерна?
Уничтожили… Но уходить не хочет весна –
сдержанной физики ежегодная блажь.

Жизнь завершить, застревая на двух сплошных,
как-то во сне помешать мне не мог адвокат,
а наяву от сюрпризов пустой мошны
больший период, чем жизнь, предстоит отвыкать.

А в животном мире курсор – это светлячок:
не туда залетел – чувствует флора косяк.
Будет утро. С цветов и стрекоз Украина стечёт –
может, он хоть Евразию ощутит так-сяк.

2017
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні