Вельмишановний пане президенте! Вам пише Ваш сільський спостерігач, той, що спіймав кремлівського агента, трикляту тещу, Інокентій Драч. Спішу Вам, пане, повідомить дещо. Про зраду зрадную у всій її красі! З тих пір, як посадили мою тещу, в мою дружину ніби чорт засів! Була ж слухняна, лагідна, ласкава... Та як прикрили матір в кепезе, то тільки й чую, як вождя держави вона паскудить, сварить, та гризе! Побачить Вас, шановний, на екрані, і зразу дулю тицяє в екран! Що буцім Ви баньки свої погані періщете на неї, як баран! Кажу дурепі - це така подяка?! Така підтримка у скрутний момент?! А клята баба - Та пішов ти в сраку!.. Ще й разом з Вами, пане президент! А ще вона на картах ворожила, а я підслухав... Ох, же ж ці жінки! Наврочила Вам лишаїв на рило, та болячок у Ваші печінки! Та це ще шо! Про ціль свою погану вона вже розпатякала кумі - підбурить односельців до Майдану, а Вас, мій пан, згноїти у тюрмі! Пишу листа Вам, а на серці важко... "Агентом" стало сонечко моє... Вже не дає воно мені на пляшку!.. І взагалі нічого не дає!.. Тому прошу Вас, любий президенте, за всі мої безсонні трудодні, нехай пан Гройсман виділить з бюджету хоча б на чвертку, бідному мені... |