укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2017.10.09
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-204

Я не хочу умереть застрявшим на погремушках.
В вашей всеобщей скуке я тоже не виноват.
Оставьте меня, потому что… вот… потому что.

Как в туалет сходить – так я нарасхват:
бард из Полтавы зовёт послушать хард-рок,
коллега по хобби из Нежина – крик совы,
и оба ноют на семь полевых дорог –
моих, между прочим! – что куклы у них мертвы,
а надо бы им микстурку, слюнявчик, кашку…

Сегодня я ради них прерываю глажку,
завтра – кофейный бизнес, потом свой вечер,
заказанный новым главой, поднявшим страну
на уровне курса ведущих валют – не мельче;
ну да, конечно – котлету в рот протолкну,
чтоб успокоились пламенные болельщики,
обставленные законами бакалейщины.

Мне перед пенсионерами должно быть совестно?
А ничего, что я – полновесный собственник
счастья, которое овеществить не дают
из-за нелепых сбоев в курсах валют
или из-за того, что с режимами мозг не сросся?
Вот вам магнит, вот глина – сращивайте их сами.
Кто-то дорос до клерка, кто-то до мелкого босса.
Мне – почему-то внимать цитатам святых писаний.

Будет не «трах-тибидох», а «прощай, маршрутка».
Знаки учил для галочки, или как?
Глупо доныне жил, но зато как чутко
выслушивал всех соседей при ночниках!
Ездили как хотели. Давайте и я поезжу –
так уж и быть, мимо ваших седых голов.
И вдруг – по пути Полтава! Тем более – Нежин.
И сам я не понял толком, что отколол.

Эх, кабы было мне в пределах двадцати –
их зависть было б никогда не растрясти!

2017
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні