Опубліковано: 2017.09.15
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Теплов

Осень

В мир без стука входит осень...
по полям рассыпав рожь.
Хитро спрятав в небе просинь
по тропинкам бродит дождь.
В плач березки хороводят,
белоствольный прячут стан,
а красотка вновь заводит
золотой со мной роман.
Ветер в голову ворвался,
защемило вдруг в груди,
вмиг вопрос нарисовался -
что же ждет там - впереди?
Я не знаю... не желаю
гнать мелодий карусель,
кожей чую, что взлетаю...
строго вверх, сейчас, отсель.
Пусть несется жизнь по нотам
с ветерком, да с огоньком,
даже, если мимо что-то,
не жалею я о том.
Не тоскую и не плачу,
в мир осенний вновь лечу,
и ловлю за хвост удачу.
Хочешь вместе? Прокачу!
К нам без спроса входит осень...

08.09.2015 г.

2017
© Андрей Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/46503/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG