Опубліковано: 2017.09.15
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Теплов

Песня

Мне бы песню пропеть –
да мешает узда,
уж не чувствую плеть,
что "бодрила" всегда.
Врос по грудь в колею,
валит пар из ноздрей,
только лямку свою
дотяну, без соплей…
Можно б было рвануть!
Оборвать удила
и с обрыва махнуть –
вверх, в чем мать родила,
и скакать в небесах
белокрылым конем,
ощутив весь размах,
налегке, под дождем.
Но… мешает одна
роковая деталь –
там, у самого дна
дышит чья-то печаль…
и надеется, верит,
беспомощно спит
и, открыв в душу двери,
тобою горит…
Эту связь ощутив –
нет дороги назад!
Чуть водицы попив,
в рай несемся сквозь ад,
а вокруг дивный лес,
будоражащий кровь…
В мире много чудес,
но чудней всех – Любовь…

Дух – не может не петь…

08.04.2016 г.

2017
© Андрей Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/46502/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG