Опубліковано: 2017.08.28
Поетичний розділ: Філософська лірика

Олексій Боричев

Жажда былого

Выходи! И не смей мне перечить.
По трясинам огни подожги.
Так давно я хотел этой встречи,
Но в округе не видно ни зги!

Чую, ты надо мною смеёшься,
Где-то там, в голубых камышах.
Между кочек змеиных крадёшься,
Без огней по трясинам кружа.

Может, ты подбираешься сзади,
Чтобы муча меня удавить…
Может, темью болотною глядя,
Всё мигаешь звездой, визави!

Примешь ты и позор и страданье,
Если в гробе седых облаков
Лунный труп оживит твои тайны,
Выпуская во тьму мотыльков.

Все они устремятся к тебе же,
Ослепят, защекочут тебя.
Звёздный нож на кусочки разрежет
То, чем был,  дорогое губя!

Потому что ты в прошлом, в прошедшем
Сам – до метра, секунды… Ты весь –
Это мир мой былой, сумасшедший.
Был, и нет тебя более здесь!

Но так часто тебя не хватает,
Что в объятьях нелепых трясин
Я прошу: возврати свои тайны!
Ты же раб мой… и мой господин!

2017
© Олексій Боричев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/46424/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG