Ігор ПавлюкІТАЛІЯ«Земля молодого теляти»* Зустріла мене дощем. Від радості плакав і я у Вероні, Де Данте... Джульєтта шекспірівська Будить задавнений щем. Дороги до Бога й до себе Зав’язані бантом. Тут у храми ходив І на пиво із м’ясом гарячим. Екзотичної піци Друзяки мені піднесли. Ніхто не бере тут За усміх грайливенький здачу. Дороги асфальтні – Що глянеш – Згадаєш полин. Печаллю гарячою Тягне з тунелів у горах. І озеро Гарда Полоще каміння душі. На березі писки – Мов квашених зір помідори. У нас би сказали – Що то алкаші... Тут вілли поетів розкішні, Як в Есесесері... Нехіло поети (Ну хоч би Катулл) Тут жили. А я з України, Неначе із іншої ери, Приїхав сюди, Мов лелеки мене принесли... У храмах із плоті Тут біситься дух д'Аннунціо... Пейзажі подібні до Наших південних степів. Тут видно прозоро: Любов і свобода – Дві функції, В які сам Всевишній Спартанське повстання увів. Раби повмирали... Тепер україночки їдуть В Італію красну Сеньйорів старих колисать... Немовбито хочуть із ними Йти в царство Аїда. А що, в Україні Нема вже кого покохать?.. Зітхнемо – і в даль... Тут Байрон і Шеллі чудили. Дух Петрарки гуманний У гості до мене прийшов. ...Але з’яви усі ці ми з ангелом Вперто хрестили. Тільки радість теляча В мою заіскрилася кров. --------------------------------------------------- *Згідно із найпоширенішою точкою зору, термін Італія, від лат. Italia, було запозичено через грецьку мову від оскського слова Víteliú, що означає «земля молодого теляти». 27 серп. 17.
|
2017 © Ігор Павлюк |