На старих фотокартках – світло-коричневі дні,
Білі стіни будівель напружують пам’ять мені.
На старих фотокартках видно солоний піт,
Посивілі й усміхнені тітка, бабуся і дід.
Ми зустрілись у сні. Потім сон я змивав із повік,
Бо немає ні тітки, ні діда, ні баби вже не один рік.
Говорили очима… Як прощатись прийшла пора –
Дали мені кілька правил, кілька заповідей добра:
Хліб просити на день, терпіння – на вік.
Поважати і дурнів: не завжди розумні – праві.
Не кричати при дітях, не здіймати на слабших руки.
У любові прожити життя, не сваритись ні з ніким.
Говорили про віру, про чисте, добро, небеса.
Вчили просто: у кожній істоті завжди є краса,
Обіймали, прощалися, серце зігріли мені.
Ми сьогодні уперше всі разом зустрілись у сні.