лайда-фуга у пеклі підняла на ноги з усіх часів грішників чахлі художники в кар’єрі пекла заглянули у щілину: перепрілі серця лихварів вималювались в очах мутантів вогонь неопалимої купини наповнив легкі прорабам безгрішним вбивцям задзвеніли тяжкі дзвони лихих дяків кураторам і прокураторам у вухах зашерхотіло волосся повій суддям і фіскалам без страху із бутонів очей літали змії секретарок копам і слідчим вивертало шлунок на каруселях обвинувачених пазуристим депутатам розбивав позашляховики буревій і лише чокнутий поет як абориген закушував вуста своїми зубами
|