навколо вінницької увертюри лунає ритм слів з посмішкою у кавовій філіжанці куштує аромат перебудованого бульвару космонавтів білий кіт куйовдить бажання на тротуарах чорний кіт інсталює дахи під одкровення трамвай випорскує залізо та резину із-під авт голуби просочують помаранчеве сонце скрізь друшляк учорашній світанок прямує до вимоги вечора аби звести очі на місяць кричить луною проспект ангелів порубане щілинами кварталів повітря гойдає густе волосся каштанів сліпить мальва у вікні ту що чаює біля мушиного озера пух білого лебедя на дорозі надії по дорозі менеджера дратує страх про те що продають совість на базарі немає йому супутників на зупинках
|