дитячий кір опівночі як філологія без млості
нестримані дива кохання кара кості
платівки різних груп та вицвілі до понеділку фото
повернешся у клас де виконати міг закреслену роботу
шиномонтаж Петро тепер лише ці числа неспростовні
мелодію двізнка Шопен вітає вас і кола креслить ззовні
і мружиться війна в перегорілій вені
як ніжності слова забуті нескінченні
***
у нас є неспростовні докази твоєї вини відколи
ти вирощував цвинтар на подвір'ї абетки і мапи школи
і висотував мізки листків капустяних і тнула руки городина
до останньої краплі повітря німотою руху вона
спростувала закони динаміки вічні п'ятірки глоду
замість тебе ніхто не виконуватиме цю наскрізь брудну роботу
не риє твої окопи не закопує тілом рви
не тримається більше дріб'язок скільки в пам'яті не живи
у нас є неспростовні докази існування стеля і стіни
рівний на шиї пунктир і серце із синьої глини
і коли вони зрештою будуть розділені розділові
на папері залишаться суцвіттям кропу з твоєї крові
***
м'ясо пісне кістки лише за талонами поширюються поміж знайомими
лежать не один день благородні олені міста подяка від співочих сліпців від туристів і праотців
намисто з кісток на шию наче я пробачати вмію
розрізняє маестро Пінзель їх за сортом пера ось ця в напірнику це просто совість стара
дистильована радість безодні з якої немає шляху на сушу
і тепер я твій вічний неспокій своїм диханням не порушу
м'ясо пісне лише кілограм на руки одинаків дається взнаки скорбота
аскорбінових дитячих гіркот розведена сіль субота
з полірованої поверхні стерти останній порох
тільки б серце твоє сліпе під язик не поклав той Молох
для якого в останній день сподівайся дізнатись риму
ось вона проступає вже на стіні з пір'я слів та диму