Опубліковано: 2017.06.21
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олексій Боричев

А истина в том, что проходит...

А истина в том, что проходит
И то, что не может пройти!
Растёт лебеда в огороде,
Хоть может там и не расти.

Бессмертия лик угловатый
Бессмысленно в душу глядит.
Предчувствий немые солдаты
Толпятся на сердце в груди…

И то, что не будет чего–то –
Тождественно сразу всему,
Когда безразличия ноты
Врастают цветами во тьму.

Когда, в темноте расцветая,
Колеблют мембрану судьбы
Напором свирельного мая
И звуком осенней трубы.

2017
© Олексій Боричев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/46144/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG