твереза ніч розмова п’яна тобі не віриться ніяк що я не марево що я не видіння навіть сон – не я як тоскно нам було раніше іти дощами по світах ти філософствував а тиша була як без’язикий птах рука в руці моя тремтіла всі неважливі бо не ми нехай мовчать най тиша б з’їла перетравила звук німий і жити! жити – принципово нехай би ще мільйон разів і погляд твій любові повний услід за ніччю тверезів
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”