Опубліковано: 2017.06.17
Поетичний розділ: Поеми та цикли віршів

Олег Шалигін

Улюблена книга (переклад Наталії Бурляєвої)

Що в цій книжці нас чекає?
Щось в ній є, чогось немає…
А щоб зміст її узнати,
Треба книжку прочитати.


СТОРІНКА-ВЕСНА

Капіж на сторінці,
     струмки розтеклися.
Намокнуть твої чобітки,
     стережися!
Природа
     позбулася довгого сну,
А отже – стрічай
     на сторінці Весну!

СТОРІНКА-ЛІТО

Сторінка вкрита зеленню – це Літо.
Вона липневим сонечком зігріта,
Тут аромат суничний й трав’яний…
Захочеш в Літо – знов її відкрий.

СТОРІНКА-ОСІНЬ

Усю сторінку листя вкрило
І сонечко позолотило.
Родючі ниви і сади…
Ми раді Осені завжди!

СТОРІНКА-ЗИМА

На нашій сторінці, малята, сніжинка,
Вона не одна,
     йде за нею хмаринка,
Яка заметіль сніжно-білу веде…
Скоріше читайте,
     бо вірш замете!

СТОРІНКА №6

Поглянь, – сторінки!
І їх так багато,
Що можна, як в лісі,
     між ними блукати.
Для того, щоб плутаницю владнати,
Слід кожну сторінку пронумерувати.
Тоді й не помилимось, – придивись:
Наступна сторінка під номером 6.

СТОРІНОЧКА-РОЗКРАСКА

Це не віршик і не казка,
   Це Сторіночка-Розкраска.

СТОРІНКА-СОН

Сторіночка в книзі
     така чарівна!
Реальна сторінка
     чи сниться вона?
Магічне там слово
     здалося мені…
Воно наяву,
     а чи все ж уві сні?

ВІРШИК-ЛІЧИЛКА

На цій ось сторінці
Не звір і не птиця,
Не білка, не ворон,
Не чиж, не синиця,
Не вовк, не лисиця,
Не заєць, не бджілка…
Зате на сторінці
Є віршик-лічилка.

СПОРОЖНІЛА  СТОРІНКА

Тихенько, мов двері,
Відкриймо сторінку.
Побачимо звірів,
Можливо, – пташинку…

Сховались звірята,
Нема і пташинки…
Шкода всім малятам
Пустої сторінки.

ПОЛОХЛИВІ  ПТАШКИ

Здається, були на сторінці пташки:
Були тут синички чи то ластівки,
А може – бешкетна юрба горобців?..
Пустун-вітерець налякав,
мабуть, всіх…
– Куди ж полохлива пташина
поділась?
– На іншій сторінці вона опинилась!

МАЛЮЄМО  ВІРШАМИ

Ми разом малюємо
     віршем картину –
Там сонячним світлом
     залито долину,
Там сяюча річка,
     чаруючий ліс,
І гори, що дивляться
     гордо увись.

ВЧУ  ВІРШИКИ

Віршики я вчу напам’ять,
Друзям їх читаю я.
По секрету, поміж нами,
Знаю про хорей та ямб.
Декламую їх і бачу,
Що вишикується ряд, –
Віршики з книжок неначе
В черзі до читця стоять.

ЦІКАВА  КНИГА

Як за книгу я беруся, –
Чи малюнки є, дивлюся,
Бо прочитується стрімко
Із картинкою сторінка!


УЛЮБЛЕНА  КНИГА

А ось і остання
     у книжці сторінка –
В цікавій мандрівці  
     кінцева зупинка.
Та суму немає
     у мене ні цяти,
Улюблену книгу
     знов буду читати!

Переклад з російської Наталії Бурляєвої

2017
© Олег Шалигін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/46125/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG