укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2017.06.11
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-182

Поставил пластинку и умер – бывает и так.
Скорее всего, и меня это тоже постигнет.
Заест до приезда полиции старый вертак,
не слыша ответки из недоумённых гостиниц.

Покуда есть капелька времени на променад
по недозабытым местам боевого позора,
надену картуз, прогуляюсь, скуплю мармелад:
играть скейтбордиста в рекламе, как видишь, не скоро.

Машинки и сами не думали, что не судьба…
С каких-то календ патефон оказался доступней.
Последняя выходка из могиканских забав
оглянется лишь на карбид, что мне в голову стукнет.

Погромче рассмейтесь над ценностно-сметной шкалой:
я в детстве поставить пластинку выбарывал право,
и так далеко медицинское дело зашло,
что даже советские нормы цидулкой попрало.

И вместо того, чтобы сделать меня для кликуш
едва ли не первым на микрорайоне смарт-боем,
оно мне то бублик подсунет, то сдобную вспушь –
ну, просто какой-то косяк по кроватным любовям.

Ты что! – самому облизать и обнюхать винил,
на цыпочки встать перед первым его оборотом!..
Пока не ломилась прабабка в бадьян и ваниль,
балделось и пёрло, что я из безбожников родом.

Да так и остались пластинки – чахотка и треск –
как счётные палочки из граммофонного века.
Мои до последней пылинки на грубый развес;
мои – как пассаж радиолы «Прощай, фонотека!»

Ловя моей детской ванили остаточный пар,
«Москвич» и «Колхида» из той же доверчивой эры
взаимным вопросом смутят бескаркасный ангар:
– Пластинка ж ему подчинялась. А мы что – химеры?

Бывает и так. Не взыщите: я в этом – эксперт.
Да будет мой навык хоть раз не шарманкой воспет!

2017
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні