Опубліковано: 2017.05.27
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Володимир Гордейко

***

Огоньки одинокой деревни
Показались за сонной рекой
Я к своей деревенской царевне
Возвращаюсь, давно городской

Весь пропахший бензиновым чадом
С вечным гулом и звоном в ушах
У природы прошу я пощады
Что забыл, как она хороша

Что забыл я кипрей твой и донник
Твои росы и звезды твои
На широкий склонюсь подоконник
Когда грянут в саду соловьи

Когда солнце малиновым диском
Края нашей коснется земли
Я придвинусь к тебе близко-близко
Потому что был долго вдали

Ах, моя деревенька лесная
Ты бальзам для души на века
Я тебя целый год вспоминаю
Жду, когда вновь ты станешь близка

2009
Чернигов-Киев
© Володимир Гордейко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/46026/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG