Опубліковано: 2017.03.31
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Ігор Маркес

Не к ней дорога...

Осталось до рассвета пять минут,      
Возможно, это очень даже много...    
Ты понимаешь, что тебя не ждут,      
И выбираешь, не домой дорогу...      

И пустоте вернув свои ключи,            
И ветром обмотав от ветра шею,        
Не к ней, ты возвращаешься, в ночи,
Рассветом наступающим светлея...    

Ты по рассвету, как по большаку,      
Душой обледенев до самой боли,      
На башмаках уносишь не тоску,        
А лишь мечтанья о забытой воле...    

Уносишь то, что грело лишь вчера,    
Что обнимало с трепетом и нежно,    
И вечера. Ты забираешь вечера,          
Накинув, как пальто свои надежды.    

И на часах, в мгновеньи от беды,        
Покажут обе стрелки на дорогу.          
Как странно, но ведут твои следы      
Домой. И к ней. Петляя понемногу...  

Полтава 2017







2017
Полтава
© Ігор Ворона (Маркес)
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/45745/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG