Опубліковано: 2017.03.10
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Світлана Балагула

Не верю

Не верю. Рассекречены обиды, сбивается на вдохе звон из церкви.
Мне паутина ссыплет чьи-то твитты, но дальним светом не могу согреться.

Не внемлет внутренний чертог изыскам и в темноте души все кошки серы.
Ребрендинг изменяет поиск принца - возможно, я тогда пойму, зачем мы
сорвались в пляс так искренне жеманно, стирая грим дождём в обмен на прелесть.
Искажена, подправлена реальность... Есть треть шута и леди в платье белом
с румянцем алым, без одной перчатки: Любовь любя безудержно и смело.

Но вот косяк: с поэта взятки гладки. Туз бит червивой пошлой королевой...
За дело.




2017
© Світлана Балагула
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/45661/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG