Опубліковано: 2017.02.14
Поетичний розділ: Філософська лірика

Олександр Афонін

***

Луна взирает безразлично
С небес на наш безумный мир.
Видны с небес ей преотлично
И смертный бой, и властный пир.
И абсолютно не внимает
Она безумию людей,
Что вновь друг друга убивают
В плену несбыточных идей.
Ее совсем не беспокоит,
Что, на пиру наевшись всласть,
Людей на бойню меж собою
И на погибель сводит власть.
Луна спокойно-безучастна
К тому, что в мире льется кровь,
И к миллионам тех несчастных,
Утративших и хлеб, и кров...
Мы ж в этом мире выживаем
И чашу боли пьем до дна...
Но рядом есть, и мы их знаем,
Кто безучастен, как луна.

2017
© Олександр Афонін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/45521/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG